АСПЕКТИ БЕЗПЕКИ У ФІЗИЧНОМУ ВИХОВАННІ

Анотація

Мета дослідження: обґрунтувати проблемні питання аспектів безпеки у фізичному вихованні і спорті. Методи дослідження аналіз нормативних документів, літературних джерел, опитування здобувачів освіти, викладачів фізичної культури, а також здійснення психо–педагогічного спостереження за організацією та дотриманням, безпеки у фізичному вихованні і спорті. Вступ. Фізична культура у загальному аспекті становить собою широку сферу творчої діяльності щодо створення фізичної готовності людини до сьогоднішніх умов життя й трудової діяльності (зміцнення здоров’я, розвиток фізичних здібностей, навичок та умінь). Для людини фізична культура міра, спосіб всебічного розвитку людини. Отже, впевнено можна стверджувати про те, що фізична культура – це вид культури кожної нації, яка становить специфічний і організований процес і створює результат діяльності людини, а також є засобом і способом фізичного удосконалення для виконання громадської діяльності [5]. Аспекти безпеки у фізичному вихованні й спорті викладено в нормативних документах і положеннях, їх обов’язково мають виконувати керівники, медичні працівники, викладачі кафедр фізичного виховання і спорту та особи, які проводять навчальну, спортивно- масову (тренування та змагання) оздоровчу роботу під час навчання й відпочинку у навчальних й позашкільних навчальних закладах, установах освіти (незалежно від форм власності) [6,7]. Організація занять фізичною культурою і спортом відрізняється від інших занять освітнього процесу насамперед своєю високою руховою активністю, виконанням складних координаційних рухів, використанням різного виду спортивного інвентарю та обладнання. Під час виконання різних складних рухів, ті, що займаються, входять до групи ризику, тож схильні до отримання травм і ушкоджень. Щоб цього не сталося, треба проводити постійну роботу з дотримання техніки безпеки під час занять фізичною культурою і спортом, вести активну роботу з профілактики травматизму, доводити до студентів інформацію про основні причини й умови, які зумовлюють виникнення різних травм. Адже травматизмові легше запобігти, ніж його виправляти. Виклад основного матеріалу й обґрунтування результатів дослідження. На сьогодні відома значна кількість наукових праць, присвячених організації фізичної культури та спортивного тренування, у яких особливу увагу приділено загальній безпеці й профілактиці спортивного травматизму [1,2,3,4]. Одержаний досвід викладання, спостереження за організацією та проведення навчального процесу з фізичної культури та проведенні спортивних змагань дає нам змогу окреслити найчастіші види травм, а саме: садна, різні рани, розтягування сухожиль і м’язів, переломи. Вони, як правило, зумовлені різними причинами, і умовами проведення навчально-т ренувального процесу, і людського чинника. (табл. 1)