СПОРТИВНА ТЕРМІНОЛОГІЯ У СНОБОРДИНГУ ЯК СОЦІОКУЛЬТУРНИЙ ПРОЦЕС

Анотація

Види спорту, які розвинулися в певних державах, мають автентичну термінологію. «Сноубординг», «сноуборд» або «снігова дошка» – ці поняття виникли в середині 60-х р. ХХ ст. у США. Розвага на снігу, в згодом переросла в молодіжний рух зі своїми змаганнями, зустрічами й удосконаленням спорядження. Особливе значення в цьому процесі становлення мають різні назви трюків у стрибках, назви спортивних споруд, снігових трамплінів, рейлів, боксів тощо [1]. В Україні сноубординг почав розвиватися наприкінці 90-х р. ХХ ст. Тоді він уже був у програмі зимових Олімпійських Ігор і поширювався цілим світом. Перші питання з термінології стосувалися назв виду спорту. У світі його називають сноубордингом. У тлумачному словнику спортивних термінів систематизовано й опрацьовано понад 200 термінів, які вживають сноубордисти на змаганнях, на снігових схилах, у сноупарках, в офіційних документах змагань тощо [3]. Після детального аналізу термінів їх можна погрупувати так: – група термінів, де слова не перекладають вони означають певну споруду, дисципліну, трюк, наприклад сноуборд, алпайн, бігейр тощо); – група термінів де можливе використання як англомовного відповідника та українського, наприклад паралельний слалом, сноубордкрос, вакскабіна). – група термінів, де повністю перекладається термін, з українським відповідником, наприклад жорстке спорядження, кант задній, парафін. Для зимових видів спорту термінологічний словник дає лише перший крок для написання іншомовних слів у сноубордингу. Систематизації термінів для сноубордингу проводиться за визначенням трюків у різних площинах обертань, дисциплінах, за спортивного спорядження, спортивних споруд тощо. Розвиток термінології становить основу дискусій серед тренерів, спортсменів, любителів сноубордингу та мовознавців. Це дасть змогу вилучити з термінології сноубордингу запозичені сленгові слова й віддати перевагу україномовним лексемам.