ЯКІСТЬ ЖИТТЯ В ОСІБ ІЗ ХРОНІЧНИМ ОБСТРУКТИВНИМ ЗАХВОРЮВАННЯМ ЛЕГЕНЬ
Анотація
Хронічне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ) залишається однією з основних причин інвалідизації та смертності в різних країнах світу. Системні прояви ХОЗЛ погіршують фізичний і психічний стан пацієнта, знижують рівень його функціонування. Розуміння зв’язку між якістю життя осіб із ХОЗЛ та різними соціально- демографічними та клінічними характеристиками дає змогу точніше прогнозувати перебіг захворювання, розвиток симптомів, майбутню втрату працездатності, дозволяє передбачати ефективність фізичної терапії та програм легеневої реабілітації.
Мета роботи – охарактеризувати параметри якості життя пацієнтів із ХОЗЛ та виявити їх зв’язок із клінічними і соціодемографічними показниками.
Матеріали та методи дослідження. У дослідженні взяв участь 41 пацієнт із підтвердженим діагнозом ХОЗЛ. Критеріями включення були стабільний перебіг ХОЗЛ або не менше ніж 2 тижні тому перенесене загострення. Проведено антропометрію, спірометрію, пульсоксиметрію, тонометрію, клінічне тестування. Для анкетування використано Опитувальник госпіталю св. Георгія для оцінювання дихальної функції пацієнтів із ХОЗЛ (St. George’s Respiratory Questionnaire, SGRQ-С), Модифікований опитувальник Британської медичної наукової ради (Modified Medical Research Council Dyspnea Scale, mMRC), Госпітальну шкалу тривоги та депресії (Hospital Anxiety and Depression Scale, HADS), Клінічний опитувальник щодо хронічного обструктивного захворювання легень (Clinical COPD Questionnaire Score, CCQ), Модифіковану шкалу задишки BORG. Для статистичної обробки даних використано описову статистику, кореляційний та регресійний аналізи.
Результати. Практично усі пацієнти характеризували свій стан здоров’я як задовільний або поганий. Суб’єктивне оцінювання стану здоров’я осіб із ХОЗЛ пов’язана з показниками артеріального тиску, результатами шкал BORG, mMRC та CCQ. Якість життя пацієнтів із ХОЗЛ становила 50,8±14,8 % від максимального значення. Виявлено кореляційні зв’язки між показниками субшкал якості життя та віком, статтю, наявністю роботи у пацієнта, тривалістю та частотою захворювання, резервним об’ємом вдиху, об’ємом форсованого видиху за першу секунду, індексом Тіфно, максимальною об’ємною швидкістю на рівні 50 % видиху, задишкою, рівнем тривожності та депресії. До моделі прогнозування загального показника якості життя ввійшли чотири статистично значущі фактори – показник тривожності (β=42,509), ЕГКвд (β= –69,908), частота загострень (β=104,249) та рівень задишки, визначений за методикою CCQ (β=20,358).
Висновки. Суб’єктивна оцінка стану здоров’я не корелює з показниками функціонального стану кардіореспіраторної системи та соціодемографічними характеристиками. Показники якості життя пов’язані з соціодемографічними та клінічними даними, а також результатами спірометрії. Загальний показник якості життя на 79,8 % можна пояснити проявом симптомів ХОЗЛ та кількістю загострень, наявними функціональними обмеженнями та проявами психосоціальної дисфункції, що загострюється симптомами тривоги.
Ключові слова
Повний текст:
PDFПосилання
Использование анкеты госпиталя Святого Георга (SGRQ) для оценки качества жизни у больных, излеченных от туберкулеза легких / Отс О. Н., Чушкин М. И., Попова Л. А., и др. // Tuberculosis and Lung Diseases. – 2016. – Т. 11, № 64. – C. 39–43.
Павлова Ю. Оздоровчо- рекреаційні технології та якість життя людини : монографія. – Львів : ЛДУФК, 2016. – 356 c.
Characterisation of COPD heterogeneity in the ECLIPSE cohort / Agusti A., Calverley P. M. A., Celli B., et al. // Respiratory Research. – 2010. – Vol. 11, N 1. – P. 122.
Relación entre datos objetivos y calidad de vida percibida por el paciente con EPOC / Aibar Arregui M. Á., Laborda Ezquerra K., Conget López F. // Anales de Medicina Interna. – 2007. – Vol. 24, N 10. – P. 473–477.
Health status instruments for patients with COPD in pulmonary rehabilitation: Defining a minimal clinically important difference / Alma H., Jong C. De, Jelusic D., et al. // Primary Care Respiratory Medicine. – 2016. – Vol. 26, N 5.
Bentsen S. B. Comparison of health-r elated quality of life between patients with chronic obstructive pulmonary disease and the general population / Bentsen S. B., Rokne B., Wahl A. K. // Scandinavian Journal of Caring Sciences. – 2013. – Vol. 27, N 4. – P. 905–912.
Satisfaction with life and adaptive reactions in people treated for chronic obstructive pulmonary disease: Advances in Experimental Medicine and Biology / Drop B., Janiszewska M., Barańska A., et al. // Springer New York LLC, 2018. – P. 41–47.
Interpretation of quality of life scores from the St George’s Respiratory Questionnaire / Ferrer M., Villasante C., Alonso J., et al. // European Respiratory Journal. – 2002. – Vol. 19, N 3. – P. 405–413.
Global Initiative for Chronic Obstructive Lung Disease – Global Initiative for Chronic Obstructive Lung Disease – GOLD [Electronic recourse]. – Access mode: https://goldcopd.org/.
Relationship between degree of dyspnoea and health-r elated quality of life in patients with chronic obstructive pulmonary disease / Gvozdenović B. S., Mitić S., Zugić V. G., et al. // Srpski arhiv za celokupno lekarstvo. – 2004. – Vol. 135, N 9–10. – P. 547–553.
Analysis of clinical methods used to evaluate dyspnea in patients with chronic obstructive pulmonary disease / Hajiro T., Nishimura K., Tsukino M., et al. // American Journal of Respiratory and Critical Care Medicine. – 1998. – Vol. 158, N 4. – P. 1185–1189.
Jones P. W. St. George’s Respiratory Questionnaire: MCID. COPD. – 2005. – Vol. 2, N 1. – P. 75–79.
Health-r elated quality of life in patients by COPD severity within primary care in Europe / Jones P. W., Brusselle G., Dal Negro R. W., et al. // Respiratory Medicine. – 2011.
A Self-complete Measure of Health Status for Chronic Airflow Limitation: The St. George’s Respiratory Questionnaire / Jones P. W., Quirk F. H., Baveystock C. M., et al. – 2012. http://dx.doi.org/10.1164/ajrccm/145.6.1321. 2012.
Different impacts of respiratory symptoms and comorbidities on COPD-specific health- related quality of life by COPD severity / Lee H., Jhun B. W., Cho J., et al. // International Journal of Chronic Obstructive Pulmonary Disease. – 2017. – Vol. 12. – P. 3301–3310.
Maslennikova G. Y. Health literacy of the population as a basis for health promotion and non-communicable diseases prevention and control / Maslennikova G. Y., Oganov R. G. // Profilakticheskaya Meditsina. – 2018. – Vol. 21, N 5. – P. 5–8.
St George’s Respiratory Questionnaire Score Predicts Outcomes in Patients with COPD: Analysis of Individual Patient Data in the COPD Biomarkers Qualification Consortium Database. Chronic Obstructive Pulmonary Diseases / Müllerova H., Gelhorn H., Wilson H., et al. // Journal of the COPD Foundation. – 2017. – Vol. 4, N 2. – P. 137–145.
Patel J. G. Indirect costs in chronic obstructive pulmonary disease: A review of the economic burden on employers and individuals in the United States / Patel J. G., Nagar S. P., Dalal A. A. // International Journal of Chronic Obstructive Pulmonary Disease. – 2014. – Vol. 9. – P. 289.
Pérez-M anchón D. Comprehensive assessment of chronic obstructive pulmonary disease in primary care. Quality of life and mortality associated comorbidity / Pérez-M anchón D., Álvarez- García G. M. // Elsevier Doyma. – 2017. – P. 255–256.
An empirical comparison of the St George’s Respiratory Questionnaire (SGRQ) and the Chronic Respiratory Disease Questionnaire (CRQ) in a clinical trial setting / Rutten-van Mölken M., Roos B., Noord J. A. Van. // Thorax. – 1999. – Vol. 54, N 3. – P. 995–1003.
St. George’s Respiratory Questionnaire (SGRQ) [Electronic recourse]. – Access mode: https://www.thoracic.org/members/assemblies/assemblies/srn /questionaires/sgrq.php.
Clinical COPD questionnaire score (CCQ) and mortality / Sundh J., Janson C., Lisspers K., et al. // Dove Press. – 2012. – P. 833–842.
Tymruk-S koropad K. Methods of studying the effectiveness of physical therapy and pulmonary rehabilitation of COPD patients (systematic review) / Tymruk- Skoropad K. // Physiother Q. – 2018. – Vol. 4, N 4. – P. 148–157.
Посилання
- Поки немає зовнішніх посилань.