ЗДОРОВ’ЯЗБЕРЕЖНА КОМПЕТЕНТНІСТЬ КУРСАНТА ЛЬОТНОГО ВИЩОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ: ПОНЯТТЯ, СУТНІСТЬ, СТРУКТУРА

Олександр РЕДОЗУБОВ

Анотація


Проблема формування професійної компетентності курсантів льотних вищих навчальних закладів (ВНЗ) у контексті інтеграційного підходу виходить сьогодні на рівень пріоритетних в авіаційній галузі і вищій школі зокрема. Проте орієнтація тільки на професійні компетенції є недостатньою. Мета: дослідити проблему формування психофізіологічної надійності майбутніх авіаційних фахівців у контексті оволодіння здоров'язбережною компетентністю, визначити її поняття, сутність і структуру. Упровадження компетенцій у сфері професійної освіти зумовлює розширення «повноважень» у бік універсальних стратегій, що забезпечують творчу суб’єктну діяльність майбутнього фахівця. Уведення поняття “здоров'язбережна компетентність” акцентує увагу не тільки на проблемах розвитку загальних і спеціальних фізичних якостей майбутнього авіаційного фахівця, що зумовлені вимогами професійної діяльності, але й проблемами формування критеріїв універсального фахівця як самореалізованої людини. Здоров'язбережна компетентність – це системна здібність особистості майбутнього авіаційного фахівця, яка спрямована на автономне формування власного динамічного здоров’я і професійного довголіття засобами психогігієни, фізичної і психофізіологічної підготовки. Ця компетентність є невід’ємним атрибутом професійного й особистісного зростання, провідною властивістю суб’єктності курсанта, яка розвивається на основі внутрішньої свободи та відповідальності особистості в навчальній діяльності. Cтруктура здоров'язбережної компетентності курсанта містить такі компоненти: автодидактичний, рефлексивний, вольовий, креативний.

Ключові слова


професійна компетентність, здоров'язбережна компетентність, фізична і психофізіологічна підготовка, автодидактичний, рефлексивний, вольовий і креативний компоненти структури.

Повний текст:

PDF

Посилання


Байнетов С. Д. Проблемы профессиональной компетентности авиационного персонала в вопросах безопасности полетов / С. Д. Байнетов, В. Г. Кодола // Вестник МНАПЧАК. – 2007. – №1(24). – C. 6–16.

Бібік Н. М. Компетентнісний підхід у сучасній освіті: світовий досвід та українські перспективи / Н. М. Бібік, Л. С. Ващенко [і ін.]. – К. : К.І.С., 2004. – 112 с.

Вознюк А. В. Философские основания педагогической аксиоматики: монографія / А. В. Вознюк, А. А. Дубасенюк. – Житомир : Изд-во ЖГУ им. И. Франко, 2011. – 564 с.

Воронин Д. Е. Формирование здоровьесохраняющей компетентности студентов высших учебных заведений средствами физического воспитания : автореф. дис… канд. пед. наук : 13.00.04. / Д. Е. Воронин. – Херсон, 2006. – 21 с.

Гура О. І. Проблеми загальнонаукової й конкретно наукової методології дослідження професійної компетентності педагога вищої школи / О. І. Гура // Дидактика професійної школи : зб. наук. пр. – Хмельницький : ХНУ, 2006. – Вип. 4. – С. 22–27.

Зимняя И. А. Ключевые компетентности как результативно-целевая основа компетентностного подхода в образовании. Авторская версия / И. А. Зимняя. – М. : Исследовательский центр проблем качества подготовки специалистов, 2004. – 42 с.

Пивень Н. И. Психолого-педагогическая концепция системы управления и самоуправления физической активностью курсанта : монография / Н. И. Пивень. – Кировоград : ГЛАУ, 1996. – 114 с.

Пометун О. І. Компетентнісний підхід – найважливіший орієнтир розвитку сучасної освіти / О. І. Пометун // Рідна школа. – 2005. – № 1. – С. 65-69.

Пономаренко В. А. Профессия – психология труда. / В. А. Пономаренко. – М. : Институт психологии РАН, 2007. – 400 с.

Макаров Р. Н. Теория и практика конструирования целевих моделей операторов особо сложных систем управления : монография / Р. Н. Макаров, Л. В. Герасименко. – М. : МНАПЧАК/ГЛАУ, 2000. – 536 с.


Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.