ОСОБЛИВОСТІ ПІДГОТОВКИ КВАЛІФІКОВАНИХ АЛЬПІНІСТІВ

Збігнєв БОРЕК

Анотація


Стаття стосується спеціальної підготовки альпіністів. Розглянуто питання удосконалення компо-
нентів технічної підготовленості, тренувальних навантажень, діапазонів інтенсивності, кисневі та ана-
еробні працездатності альпіністів, структур їх підготовки, адаптації їх організму. Автор представив
декілька фрагментів конкретних навчальних планів, які виконувалися кваліфікованими альпіністами.
Встановлено основні принципи побудови програми підготовки альпіністів, такі як: – не варто роз-
вивати виключно витривалість, як основу спеціальної підготовленості; – програма має укладатися
з урахуванням індивідуальних можливостей адаптації до тренувань рівної інтенсивності; – доцільно
використовувати засоби різних видів спорту; – план підготовки складається на підставі результатів
аналізу підготовленості; – передгірська підготовка повинна віддзеркалювати навантаження у горах; –
слід використовувати різний рельєф місцевості; – безпосередня підготовка не повинна тривати
більше ніж 3 місяці; – важливу роль має відігравати відновлення та харчування.

Повний текст:

PDF

Посилання


Birch K., MacLaren D., George K., (2008), Fizjologia sportu. PWN, Warszawa, s. 390.

Bompa T., (1990), Theory and methodology at training. Dubuque: Kendall/Hunt Publishing Co.

Costill D., i wsp. (1976), Muscle fiber composition and enzyme aetivities of elite distance runners. Medicine and Science in Sport and Exercise, 8, s. 96–100.

Edwards S. (1993) The Heart Rate Monitor Book. Polar CiC, Washington.

Fox E., (1984), Sport physiology. Phyladelphia: Saunders College Publishing.

Friel J. (2012) Triatlon, biblia treningu. Wydawnictwo Buk Rower, Warszawa.

Górski J., (2006), Fizjologiczne podstawy wysiłku fizycznego. PZWL, Warszawa, s. 568.

Górski J., (2011), Fizjologia wysiłku i treningu fizycznego. PZWL, Warszawa, s. 293.

Harre D. (1991) Trainingslehre. Sportverlag, Berlin.

Komi P. V. (1992) Strenght and Power in Sport. Blackwell, Oxford.

Kozłowski S., Nazar K. (1995) Wprowadzenie do fizjologii klinicznej. PZWL, Warszawa.

Królak A. (1998) Tenis, technika, psychomotoryka, trening. COS, Warszawa.

Lemon P., (1995), Do athletes need more protein and amino acids? Journal of Sports Nutrition, 5, s. 39–61.

Raczek J. (2010) Antropomotoryka. Teoria motoryczności człowieka w zarysie, PZWL, Warszawa.

Ronikier A., (2001), Fizjologia sportu. COS, Warszawa, s. 248.

Sharkey B. J., Gaskill S., (2013), Fizjologia sportu dla trenerów. COS, Warszawa.

Shepard R. J., Astrand P. O. (1992) Endurance in Sport. Blackwell, Oxford.

Sozański H. (red.) (1999) Podstawy teorii treningu sportowego. COS, Warszawa.

Stanjek A., Kochańska-­Dziurowicz A., Borek Z., J. Schab J., (2001), Ocena zmian stężeń insuliny i glukagonu pod wpływem wysiłku fizycznego w okresie resorpcyjnym u 16–17 letnich piłkarzy, [w:] Uwarunkowania środowiskowe zdrowia dzieci: Materiały X Konferencji Naukowej, Legnica 1–2 czerwca 2001, red. nauk. Z. Rudkowski. – Legnica:Wydaw. Edytor, s. 133–134.

Starzyński T. Sozański H. (1995) Trening skoczności. RCMSzKFiS, Warszawa.

Stupnicki R. (red.) (1992) Wybrane zagadnienia fizjologii treningu fizycznego. Instytut Sportu, Warszawa.

Wołkow N. J. (2000) Biochimia myszecznoj diejatielnosti. Olimpijskaja Literatura, Kijew.

Zatsiorsky V. M. (1995) Science and Practice of Strenght Training. Humain Kinetics, Champain.


Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.