ПОКАЗНИКИ ЦЕНТРАЛЬНОЇ ГЕМОДИНАМІКИ НЕТРЕНОВАНИХ СТУДЕНТІВ ТА СТУДЕНТІВ-БІГУНІВ НА СЕРЕДНІ ДИСТАНЦІЇ

Дзвенислава БЕРГТРАУМ, Любомир ВОВКАНИЧ, Михайло СТРОКУН, Юрій КОГУТ

Анотація


Мета. Здійснити порівняльний аналіз функціональних та адаптаційних можливостей серцево-с удинної системи студентів кафедри фізичної терапії та ерготерапії і студентів-б ігунів на середні дистанції.
Методи дослідження. Учасники дослідження – с туденти, що навчаються на кафедрі легкої атлетики (18 осіб, бігуни на середні дистанції, І розряд – К МС), та студенти, що навчаються на кафедрі фізичної терапії та ерготерапії (63 особи, нетреновані). Вимірювали частоту серцевих скорочень (ЧСС), артеріальний тиск систолічний (АТс) та діастолічний (АТд). Розрахунковим методом визначали пульсовий тиск (ПТ), середній тиск (СТ), ударний об’єм крові (УО), ударний індекс (УІ), хвилинний об’єм крові (ХОК), периферичний опір (ПО), вегетативний індекс (ВІ), індекс Кердо (ІК), серцевий індекс (СІ), індекс кровопостачання (ІК), індекс Робінсона (ІР) та індекс адаптотропності (ІАТ).


Повний текст:

PDF

Посилання


Леонтьєва З. (2017) Розрахунок адаптаційного потенціалу, оцінка адаптаційних можливостей організму і рівнів здоров’я студентів Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького. Медичні науки, т. ХLVІІ,64–70.

Подгорна, В., & Ігнатова, С. (2018). Функціональні переваги організму студенток- спортсменок перед студентками, які не займаються спортом. Актуальні проблеми фізичного виховання та методики спортивного тренування: науково- методичний журнал, (1), 36–40.

Боровльова, К. Є, Барановська, А. А., Дученко, Т. О., Счастливенко, Н. В. & Островська, А. А. Аналіз ве- гетативного тонусу у осіб із різним рівнем фізичної активності. У Фізіологія – медицині, фармації та педагогіці: актуальні проблеми та сучасні досягнення (с. 34).

Гулька, О. В., Грабик, Н. М., & Грубар, І. Я. (2022). Порівняльна характеристика функціонального стану організму студенток першого року навчання із різним типом гемодинаміки. Наук. зап. Терноп. нац. пед. ун-ту., (82(4)), 70–76. https://doi. org/10.25128/2078–2357.22.4.8

Максимова, К. (2017). Визначення індивідуальних адаптаційних можливостей студенток І-х курсів вищих навчальних закладів м. Харкова різного профілю. Молодіжний науковий вісник Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. Фізичне виховання і спорт, (25), 72–76.

Волошин, О. С., Гуменюк, Г. Б., Волошин, В. Д., Сморщок, Ю. С. (2022). Оцінка адаптаційних можливостей осіб юнацького віку з різним рівнем ефективності функціонування серця. Здобутки клінічної і експериментальної медицини, 4(83–88).

Оклієвич, Л., Партан, Р. М., Тірон, М., & Данищук, А. (2022). Оцінка фізичного розвитку студентів Прикарпаття. Вісник Прикарпатського національного університету., (38), 19–31.

Ждан, В., Бабаніна, М., Весніна, Л., Боряк, Х., & Ткаченко, М. (2021). Оцінка показників серцево- судинної системи і вегетативної нервової системи у молодих осіб з різною масою тіла. Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісник української медичної стоматологічної академії, 4(76), 23–27. doi: 10.31718/2077–1096.21.4.23

Пічурін, В. (2020). Особливості функціонального стану студентів спеціальної медичної групи. Вісник університету імені Альфреда Нобеля. Серія «Педагогіка і психологія». Педагогічні науки., 19(1), 93–98.

Шевчук, Т. Я., Дмитроца, О. Р., Сокол, А. П. (2012). Центральна гемодинаміка та рівень фізичного стану у спортсменів, які займаються різними видами спорту [Thesis, Черкаський національний університет ім. Б. Хмельницького]. eVNUIR – І нституційний репозитарій Волинського національного університету імені Лесі Українки. http://esnuir. eenu.edu.ua/handle/123456789/1525

Олексенко, І. М. (2011). Порівняльний аналіз показників центральної гемодинаміки у спортсменів-дзюдоїстів високої кваліфікації. Медична інформатика та інженерія, (3), 63–70.

Сокол, А., Усова, О., & Гриневич, О. (2014). Функціональні особливості центрального кровообігу у спортсменів, які займаються різними видами спорту. Актуальні питання біології, екології та хімії., 8(2), 111–122.

Маликов, Н. В. (2001). О некоторых методических подходах к оценке адаптивных возможностей сердечно- сосудистой системы организма. Вісник Запорізького державного університету, (1), 87–92.

Ачкасов, Е. Е., & А. П. Ландырь, А. П. (2012). Влияние физической нагрузки на основные параметры сердечной гемодинамики и частоту сердечных сокращений. Спортивная медицина: наука и практика. – ОАО «Олимпийский комплекс «Лужники», (2), 38–46.

Koropanovski, N., Berjan, B., Bozic, P., Pazin, N., Sanader, A., Jovanovic, S., & Jaric, S. (2011). Anthropometric and Physical Performance Profiles of Elite Karate Kumite and Kata Competitors. Journal of Human Kinetics, 30(1), 107–114. https://doi.org/10.2478/ v10078–011–0078-x

Дрозд, И. П., Гриджук, М. Ю., & Мукалов, И. О. (2014). Определение индивидуальной радиорезистентности человека. Saarbrucken: LAP Lambert Academic Publishing, 197.

Баевский, Р. М., & Берсенева, А. П. (1997). Оценка адаптационных возможностей организма и риск развития заболеваний. М.: Медицина.

Бергтраум, Д., Вовканич, Л., & Латишевська, К. (2018). Особливості показників гемодинаміки кваліфікованих гандболістів у спокої та після виконання швидкісно-с илових навантажень. Спортивна наука України, (6), 3–10.

Табінська, С. О., & Черкашина, Л. П. (2019). Порівняльна характеристика функціонального стану серцево- судинної системи у спортсменів- пауерліфтерів різної кваліфікації. Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. Серія 15, (11), 170–173.

Михалюк, Є. Л, Діденко, М. В., & Малахова, С. М. (2014). Особливості вегетативної регуляції серцевого ритму, центральної гемодинаміки і фізичної працездатності у бігунів на короткі дистанції. Запорізький медичний журнал, (2), 64–68. DOI: https://doi.org/10.14739/2310–1210.2014.2.25430 С. 64–68

Немеш, М. І., Кентеш, О. П., Паламарчук, О. С., Костенчак- Свистак, О. Є., & Фекета, В. П. (2018). Взаємозв’язок показників компонентного складу тіла з функціональним станом серцево- судинної системи у жінок молодого віку залежно від типу гемодинамік. Здобутки клінічної і експериментальної медицини, (4), 109–114.


Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.