РОЛЬ ТАНЦЮ ЯК ЗАСОБУ ОЗДОРОВЛЕННЯ В ЕПОХУ ПАНДЕМІЇ

Олег РИБАК, Даріуш СКАЛЬСЬКИЙ, Даміан КОВАЛЬСЬКИЙ, Богдан ВИНОГРАДСЬКИЙ, Людмила РИБАК, Наталія ЦИГАНОВСЬКА

Анотація


Вступ. Танець як забава і розвага відіграє величезний вплив на психофізичний
розвиток людини, створюючи сприятливі умови для активного відпочинку, радісний
настрій і добре самопочуття та позбавляючи нас від стресу, сприяючи збереженню
та відновленню здоров’я, підтриманню загального рівня фізичного стану (голов-
ним чином опорно-­рухового апарату, кровообігу, обміну речовин, дихання тощо)
й розвитку різних сторін моторики, а також розвиваючи такі позитивні риси ха-
рактеру, як самодисциплінованість і вимогливість до себе, уміння співпрацювати
та змагатися в команді. Танець допомагає підтримувати емоційну рівновагу, фор-
мує відчуття безпеки та контролю над власним життям. Епідеміологічна панде-
мія більшою чи меншою мірою змінила умови діяльності суб’єктів танцювальної
індустрії, які були змушені адаптуватися до жорстких обмежень, що запровадив
уряд. Однак їх інтерпретація ускладненан еповною прозорістю відповідних право-
вих норм, не до кінця зрозуміло, коли, де, у яких формах і в якому обсязі дозволена
їхня діяльність у ситуації, що склалася. Після впровадження нових обмежень власники
танцювальних шкіл узгоджують можливість подальшої діяльності з юристами. Функціо-
нування танцювальних шкіл залежить від так званого номера PKD (Польської класи-
фікації видів діяльності), тому найчастіше такі школи реєструють як «позашкільну
форму художньої освіти» (PKD 85.52), щоб їх подальша діяльність була правомірною.
Однак санітарно-­епідеміологічні інспектори часто звинувачують їх у наданні місць для
танців у закритих приміщеннях для проведення фізкультурно-­оздоровчих заходів.
Тож танцювальні студії, захищаючи себе від можливих юридичних санкцій, видають
накази про підготовку й участь відвідувачів у змаганнях і конкурсах.
Мета роботи – окреслення своєрідності танцю як культурного явища та встанов-
лення особливостей його застосування в умовах пандемії.

Повний текст:

PDF

Посилання


Abraham, M.F. (1982). Modern Sociological Theory. Bombay – C alcuta – Madras: Delhi Oxford University Press.

Brückner, A. (1957). Słownik Etymologiczny Języka Polskiego (s.565). Kraków: Krakowska Spółka Wydawnicza.

Byczkowska, D. (2007). Ciało jako narzędzie budowania pozycji w grupie na podstawie badań wśród tancerzy tańca towarzyskiego. W J., Leoński, U., Kozłowska. W kręgu socjologii interpretatywnej. Jakościowe badania nad tożsamością (s. 12–18). Szczecin: Uniwersytet Łódzki..

Dragan, M. (2020). Zdrowie psychiczne w czasie pandemii covid 19. Warszawa: Wydział Psychologii Uniwersytetu Warszawskiego.

Drożdż, T. (2012). Człowiek i taniec. Systemy choreograficzne jako profile badania kultury. Katowice: WSiP.

Dziadowiec, J. (2011). Ciało w tańcu. Rozważania z perspektywy folkloru góralskiego. W M., Banaś, K. W., Warmińska (Red.), Kulturowe emanacje ciała (s. 120–125). Kraków.

Garaudy, R. (1991). Danser sa vie, W W. Tomaszewski. Człowiek tańczący (s. 172–180). Warszawa.

Gontarczyk, A., Dowbor, T. (2015). Aktywność sportowa Polaków (s. 12–16). Raport z badania TNS Polska.

Kawula, S. (1998) Komplementarność w analizie życia rodzinnego – u jęcie nauk społecznych. W S., Kawula, J., Brągiel, A., Janke (Red.), Pedagogika rodziny. Obszary i panorama problematyki (s. 39–47). Toruń.

Kobierecki, M. (2016). Kultura fizyczna a kultura. Zeszyty. Naukowe Zbliżenia Cywilizacyjne (s. 15–22). Włocławek: Państwowa Wyższa Szkoła Zawodowa we Włocławku,

Kosiewicz, J. (2007) Socjologia sportu w Europie – perspektywa historyczna i badawcza (s.82–91). Warszawa: AWF.

Kowalczyk, S. (2003) Społeczno-i ntegracyjna funkcja sportu. W Z., Dziubiński (Red.), Społeczny wymiar sportu (s. 55–62). Warszawa.

Kowalski, D., Zysiak-C hrist, B., Skalski, D., Brzo- skowska, K. (2020). Swimming sport in during the COVID-19 pandemic. Scientific Journal of the Military University of Land Forces, vol. 53, nr 2, art. nr 200, 272–284.

Krawczyk, Z. (1985). Od aksjologii ciała do koncepcji kultury fizycznej. Kultura fizyczna i sport w ujęciu socjologicznym (s. 32–33). Kraków.

Kulik, T.B. (1997). Edukacja zdrowotna w rodzinie i w szkole (s. 21–28). Stalowa Wola.

Lange, R., (1988) O istocie tańca i jego przejawach w kulturze. Perspektywa antropologiczna (s. 92–97). Kraków: Polskie Wydawnictwo Muzyczne.

Macintosh, F. (Ed.). (2010). The Ancient Dancer in the Modern World. Responses to Greek and Roman Dance (s. 17–22). New York: Oxford.

Royce, A. P. (2014). Antropologia tańca (s. 75–83). Warszawa: Wydawnictwo Uniwersytetu War- szawskiego.

Shay, A. (2004). Antropologia tańca (s. 93–103). Warszawa: Wydawnictwo Uniwersytetu Warszaw- skiego.

Skalski, D., Kowalski, D., Grygus, I., Kindzer, B. (2021). Wybrane zagadnienia edukacji zdrowotnej w realizacji nordic walking w okresie pandemii. W. D., Skalski, B., Kindzer (Red.), Kultura fizyczna i edukacja zdrowotna: wybrane zagadnienia w aspekcie pedagogicznym (s. 13). Starogard Gdański.

Williams, D. (2004). Anthropology and the Dance (s. 61–64). Chicago: Ten Lectures.

Wohl, A. (1979). Socjologia kultury fizycznej. Zarys problematyki, (t. I, s. 41–53). Warszawa: AWF.

Woynarowska, B. (2011). Edukacja zdrowotna (s. 18–22). Warszawa: PWN.

Żyłko, B. (2009). Semiotyka kultury (s. 43–45). Gdańsk: Wydawnictwo Uniwersytetu Gdańskiego.


Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.