ОСОБЛИВОСТІ РЕЖИМІВ ПОТУЖНОСТІ ПЕДАЛЮВАННЯ ТА ЗМАГАЛЬНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ ЗА РІЗНОЇ СПРЯМОВАНОСТІ ПЕРЕДЗМАГАЛЬНИХ МЕЗОЦИКЛІВ У ВИСОКОКВАЛІФІКОВАНИХ ВЕЛОСИПЕДИСТІВ-ТРЕКОВИКІВ

Roman GLADYSCH, Bogdan VYNOGRADSKYI

Анотація


Проаналізовано показники середнього й максимального приросту потужності педалювання, а також час подолання дистанції 4000 м. Найбільший приріст потужності (+10,0 Вт) і покращення часу (10,6–10,9 с) спостерігали після навчально-тренувальних зборів (НТЗ) з акцентом на розвитку анаеробної системи енергозабезпечення, коли застосовували ударні мікроцикли з високою питомою вагою спеціальної роботи. У наступні роки під час проведення мезоциклів з акцентом на розвитку аеробної та змішаної систем енергозабезпечення приріст показників був менш вираженим (+0,6–3,5 Вт; 0,1–6,9 с).

Мета роботи — визначити особливості взаємозв’язків режимів потужності педалювання та змагальних результатів за різної спрямованості передзмагальних мезоциклів у велосипедистів-трековиків.

Матеріали й методи. Для інструментального контролю потужності педалювання використовували прилад Power meter FAVERO ASSIOMA DUO та FSA Power Box. Порівнювали три підходи до побудови передзмагальних мезоциклів підготовки, зокрема з акцентом на анаеробній, аеробній та змішаній системах енергозабезпечення.

Застосовували такі методи дослідження: тестування з використанням вимірювача потужності педалювання (power meter); хронометраж відрізків (4000 м) — для оцінювання динаміки часу; порівняльний аналіз — для виявлення залежності між зміною потужності та скороченням часу проходження дистанції.

Висновок. Установлено, що найбільш виражений приріст результатів велосипедистів показав передзмагальний мезоцикл, спрямований на розвиток анаеробної потужності педалювання. Передзмагальні мезоцикли з акцентом на розвитку аеробної і змішаної систем енергозабезпечення теж показали статистично позитивну динаміку, хоча й не настільки виражену.


Повний текст:

PDF

Посилання


Foster, C., Rodriguez-Marroyo, J. A., & de Koning, J. J. (2020). Monitoring training loads: The past, the present, and the future. International Journal of Sports Physiology and Performance, 15(5), 677–684. https://doi.org/10.1123/ijspp.2019-0935

Pinot, J., & Grappe, F. (2011). The physiological and biomechanical profile of a cyclist during the uphill time trial. International Journal of Sports Medicine, 32(10), 823–828. https://doi.org/10.1055/s-0031-1279772

Rønnestad, B. R., & Mujika, I. (2014). Optimizing strength training for running and cycling endurance performance: A review. Scandinavian Journal of Medicine & Science in Sports, 24(4), 603–612. https://doi.org/10.1111/sms.12104

Beattie, K., Kenny, I. C., Lyons, M., & Carson, B. P. (2017). The effect of strength training on performance in endurance athletes. Sports Medicine, 47(3), 631–650. https://doi.org/10.1007/s40279-016-0607-3

Inoue, A., Sá, C. A., Mello, F. C., & Santos, T. M. (2022). Power profile and its relationship with performance and physiological variables in cyclists. Journal of Strength and Conditioning Research, 36(3), 787–793. https://doi.org/10.1519/JSC.0000000000003535

Sylta, Ø., Tønnessen, E., Sandbakk, Ø., & Seiler, S. (2016). The effect of periodized high‐intensity training on endurance performance and physiological adaptations. Journal of Strength and Conditioning Research, 30(11), 3154–3163. https://doi.org/10.1519/JSC.0000000000001397

Treff, G., Winkert, K., Sareban, M., Steinacker, J. M., & Sperlich, B. (2017). The polarization–index: A new tool to classify endurance training intensity distributions. International Journal of Sports Physiology and Performance, 12(8), 1151–1157. https://doi.org/10.1123/ijspp.2016-0346

Rønnestad, B. R., Hansen, J., Nygaard, H., & Lundby, C. (2020). Superior performance improvements in elite cyclists following short intervals vs. effort-matched long intervals training. Scandinavian Journal of Medicine & Science in Sports, 30, 849–857. https://doi.org/10.1111/sms.13627

Huzii, O. V., & Romanchuk, O. P. (2021). Assessment of individual changes in athletes’ cardiorespiratory system during current examinations. Physical Rehabilitation and recreational health technologies, 6(3), 5–19. https://doi.org/10.15391/prrht.2021-6(3).01

Babushkin, O. (2018). Features of planning training loads in track cycling. Physical culture sports and health of the nation, 5, 45–51.

Kulikov, V., & Kostiuk, O. (2021). Preparation of track cyclists during the pre-competition period. Yoth science journal Lesya Ukrainka Eastern European National University, 2, 30–36.

Korobeinykov, O., & Lysenko, O. (2022) Individualization of cyclists’ training process based on power meter data. Sportyvna nauka Ukrainy, 3(99), 45–52.

Mujika, I., & Padilla, S. (2001). Physiological and performance characteristics of male professional cyclists. Sports Medicine, 31(7), 479–487.

Jeukendrup, A. E., & Martin, J. (2001). Improving cycling performance: How should we spend our time and money? Sports Medicine, 31(7), 559–569.

Paton, C. D., & Hopkins, W. G. (2005). Effects of taper on performance: A meta-analysis. Medicine & Science in Sports & Exercise, 37(12), 2134–2141.

Sanders, D., Heijboer, M., Hesselink, M. K., & de Koning, J. J. (2017). Analysing power output profiles in professional cycling. International Journal of Sports Physiology and Performance, 12(4), 510–517.

Sanders, D., Myers, T., & Akubat, I. (2019). Training load quantification and monitoring in elite cycling. International Journal of Sports Physiology and Performance, 14(12), 1751–1760.

Leo, P., Spragg, J., & Mujika, I. (2021). Power profiling and training load in track cycling. Journal of Sports Sciences, 39(3), 320–329.




DOI: https://doi.org/10.69468/2786-7544-2025-2-11

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.