ПРОСТОРОВА ДОСТУПНІСТЬ МІКРОРАЙОННОЇ СПОРТИВНОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ У МІСТІ ЛЬВОВІ

Анотація

Створення доступного спортивного середовища відіграє важливу роль у сталому розвиткові сучасного міста, адже забезпечення рівних можливостей для користування спортивною інфраструктурою сприяє соціальній згуртованості, підвищенню якості життя й підтримці здоров’я мешканців. Вона має важливе значення особливо під час соціальних змін, які відбуваються в суспільстві, внаслідок чого зростають потреби в реабілітації та фізкультурнооздоровчій діяльності населення. У просторі міста важливе місце належить мікрорайонним спортивним спорудам, які обслуговують місцеве населення щодня і задовольняють повсякденні потреби людей. Радіус оптимальної доступності таких споруд – 500 м, що відповідає їх розміщенню в житловому районі [2]. Загалом у Львові є 358 спортивних майданчиків, серед яких футбольні поля, волейбольні й баскетбольні
в настільний теніс, також останнім часом побільшало комплексних спортивних майданчиків, на яких можна проводити тренування з різних видів спорту. Майданчики розташовані по усіх районах Львова, але найбільша їх кількість зосереджена у Сихівському – 113, Шевченківському – 98, Франківському – 94 та Залізничному районі – 92 майданчики, а найменше їх є у Галицькому районі – 56. Проте, якщо проаналізувати співвідношення кількості спортивних майданчиків до площі району, то найкраще забезпеченими районами є Галицький район 7 од./км2 та Франківський 6 од./км2, найнижчі показники має Шевченківський район – 1 спортивний майданчик на км2. Проза допомогою методу оцінювання ядерної щільності (Kernel Density Estimation, KDE) програми QGIS на основі даних, отриманих з геопорталу OpenStreetMap [1]. Цей метод дав змогу оцінити інтенсивність розподілу спортивних об’єктів, з урахуванням їхнього розташування й щільності в певних зонах міста. Найвища концентрація спортивних об’єктів зосереджена в центральній частині Львова, натомість низька концентрація характерна для околиць, що свідчить про обмежену доступність спортивної інфраструктури в периферійних зонах міста. Просторову доступність мікрорайонних спортивних споруд для мешканців Львова оцінювали за допомогою аналізу розташування житлових будівель відносно зазначених об’єктів, оскільки рівень доступності безпосередньо залежить від їх близькості до житлової забудови. Геоінформаційний аналіз перетину просторового шару житлових будівель із 500 м зоною навколо спортивних споруд дав змогу визначити для кожного району кількість житлових будівель у межах цієї зони (табл.). На основі одержаних значень розраховано відсоток житлових будівель кожного району міста із доступом до спортивної інфраструктури, що дає змогу оцінити просторову нерівномірність забезпечення спортивними спорудами.