ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА МОДЕЛЕЙ ЗАЛЕЖНОСТІ КОМПОЗИЦІЇ ТІЛА ЛЮДИНИ ВІД ІНДЕКСУ МАСИ ТІЛА

Анотація

Для аналізу ризиків надмірної ваги для здоров’я багато авторів використовують показник індексу маси тіла (ІМТ). Проте окремі автори вважають, що ІМТ не відображає точно складу тіла [1]. Зокрема, у спортсменів висока густина м’язової тканини зумовлює значне підвищення ІМТ, хибно вказуючи на ожиріння [2]. Водночас у нетренованих осіб за низької м’язової та високої жирової маси ІМТ може залишатися в межах норми. Тож доцільно дослідити й математично описати зв’язок між вмістом жирової тканини та ІМТ осіб з різним рівнем рухової активності. Мета – визначити математичну модель опису залежності вмісту м’язової та жирової тканини у тілі студентів чоловічої статі від ІМТ. Методи. Обстежували студентів чоловічої статі першого курсу. Вибірка була поділена на дві групи – нетреновані (44 особи,
зріст – 178,6±1,30 см, вага – 70,76±1,79 кг) та треновані (19 осіб, 178,79±1,31 см, 71,74±1,67 кг, помірна рухова активність ≤ 5 год на тиждень). Показники зросту визначали металевим штанговим антропометром. Вагу тіла, ІМТ, відсоток жиру й скелетних м’язів у складі тіла оцінювали біоімпедансним аналізатором Omron BF‑511. Регресійний аналіз виконували в програмі «Origin 2018». Для порівняльного аналізу використовували чотири регресійні моделі: лінійну (Лін., y = a + b*x), логарифмічну Бредлі (Лог., y = a*ln(–b*ln(x))), поліномну (Пол., y = a*(x-b)), степеневу (Степ., y = a*x^b). Установлено, що усі використані моделі (табл. 1, табл. 2) мають високу статистичну значущість (F > 19, p < 0,01). Здебільшого (табл. 1, табл. 2) параметри моделей a і b мають високу статистичну значущість (p < 0,01). Показники регресійного аналізу залежності вмісту жирової та м’язової тканини від ІМТ нетренованих студентів