НОРМАТИВНО-ПРАВОВІ ПІДСТАВИ ТА ВИМОГИ ДО ФАХІВЦІВ ЗІ СТРІЛЕЦЬКИХ ВИДІВ СПОРТУ

Анотація

Вступ. В усіх сферах суспільної діяльності важливим складником високого рівня та якісного виконання трудової діяльності виступає підготовленість людини як професіонала в певній галузі. Фахівці звертають увагу на те, що підготовка висококваліфікованих спортсменів у стрілецькому спорті – важкий і кропіткий процес, що складається із двох компонентів: з одного боку, тренер- викладач, а з другого – спортсмен [2, 3, 8]. То ж досягнення поставленої мети залежить від уміння тренера- викладача передавати власні набуті знання та навички і від того, як їх засвоїть безпосередньо той чи той спортсмен. Високий рівень фаховості у сфері фізичної культури і спорту формується в кожної людини впродовж усього періоду життєдіяльності, яку можливо розподілити на кілька етапів. До першого етапу належать відвідування спортивних секцій та удосконалення спортивної майстерності в конкретному виді спорту. На другому етапі вже сформовані спортсмени переходять до навчання в навчальних закладах різного рівня вищої освіти відповідної галузі знань, в яких вони здобувають теоретичні знання з особливостей підготовки й удосконалюють власну спортивну майстерність. Надзвичайно важливо, щоб майбутні фахівці з підготовки спортсменів мали високий рівень теоретичних знань, які допоможуть якісно виконувати службові обов’язки [1, 4]. У нашій державі діють нормативно- правові вимоги до претендента на майбутню трудову діяльність на посаді тренера- викладача, описані у відповідних стандартах і наказах керівних державних органів влади.