ВПЛИВ ДОЗОВАНОЇ РУХОВОЇ АКТИВНОСТІ НА КЛІНІЧНІ ТА БІОХІМІЧНІ ПОКАЗНИКИ У ЧОЛОВІКІВ СЕРЕДНЬОГО ВІКУ, ХВОРИХ НА ГІПЕРТЕНЗІЮ, АСОЦІЙОВАНУ З ЦУКРОВИМ ДІАБЕТОМ

Анотація

Вступ. Артеріальна гіпертензія (АГ) є основним фактором ризику розвитку серцево-с удинних ускладнень у хворих на цукровий діабет (ЦД) 2 типу. Поєднання АГ та ЦД підвищує ризик серцевих та цереброваскулярних ускладнень у середньому в 5–6 разів порівняно з хворими на АГ без ЦД [3]. Метою лікування таких хворих є намагання усунути фактори серцево- судинного ризику (центральне ожиріння, дисліпідемію) за допомогою застосування статинів [1, 2, 4]. Разом з тим таким хворим рекомендовано також змінити спосіб життя, зокрема фізичну активність.

Мета – вивчити вплив дозованої рухової активності на клінічні та біохімічні показники у чоловіків середнього віку, хворих на артеріальну гіпертензію, асоційовану з цукровим діабетом другого типу.

Матеріали і методи. Обстежено 30 чоловіків середнього віку (49,4±6,3 року), хворих на АГ, асоційовану з ЦД, які підписали інформовану згоду. Досліджувані були поділені на 2 групи: групу контролю (ГК, n=15) – пацієнти, які отримували фармакотерапію (відповідно до стандартів лікування АГ та ЦД), і групу дослідження (ГД, n=15) – пацієнти, яким додатково було запропоновано дозовану рухову активність упродовж 2 місяців (заняття фізичними вправами аеробної спрямованості 3 рази на тиждень та оздоровчу ходьбу тривалістю 40–60 хвилин). Двома етапами (І – початок і ІІ – кінець дослідження) усім хворим проводили вимірювання артеріального тиску, вивчення індексу маси тіла (ІМТ), дослідження спектра ліпопротеїдів та рівня глюкози. Результати опрацьовані статистично.