ПРИНЦИПИ КОРПОРАТИВНОЇ СОЦІАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ТА СТАЛИЙ РОЗВИТОК БІЗНЕСУ
Анотація
Вступ. Період пандемії підтвердив важливість стратегії сталого розвитку, адже її відсутність для компаній стала одною з проблем у період кризи. Компанії, які впровадили принципи корпоративної соціальної відповідальності у трьох напрямах, зокрема соціальному, екологічному і економічному, набагато легше адаптувалися до кризових змін.
Мета сталого розвитку – це своєрідний орієнтир для написання та інтеграції стратегії корпоративної соціальної відповідальності. Під час розроблення стратегії корпоративної соціальної відповідальності компанія визначає бюджет, який готова виділити на соціальні проєкти. Напрями соціальних проєктів визначає менеджер з корпоративної соціальної відповідальності, ґрунтуючись на своїх знаннях, встановлює значущість конкретного соціального напрямку та побудову позитивного іміджу компанії, який розширяє коло потенційних покупців товарів чи послуг. Під час карантину значна кількість соціальних проєктів була заморожена з перспективою відновлення після завершення карантину, а фінансування було перерозподілено на більш пріоритетні потреби для виживання компанії. Є компанії, які в період кризи добре тримаються в новостворених умовах, продовжуючи підтримувати свої активні соціальні проекти. Якщо напрями цих проєктів змінилися, то це була не настільки вагома соціальна проблема, яка, можливо, не має нічого спільного з концепціями сталого розвитку.
Мета дослідження – у загальнення принципів корпоративної соціальної відповідальності як складника сталого розвитку.
Мета сталого розвитку – це своєрідний орієнтир для написання та інтеграції стратегії корпоративної соціальної відповідальності. Під час розроблення стратегії корпоративної соціальної відповідальності компанія визначає бюджет, який готова виділити на соціальні проєкти. Напрями соціальних проєктів визначає менеджер з корпоративної соціальної відповідальності, ґрунтуючись на своїх знаннях, встановлює значущість конкретного соціального напрямку та побудову позитивного іміджу компанії, який розширяє коло потенційних покупців товарів чи послуг. Під час карантину значна кількість соціальних проєктів була заморожена з перспективою відновлення після завершення карантину, а фінансування було перерозподілено на більш пріоритетні потреби для виживання компанії. Є компанії, які в період кризи добре тримаються в новостворених умовах, продовжуючи підтримувати свої активні соціальні проекти. Якщо напрями цих проєктів змінилися, то це була не настільки вагома соціальна проблема, яка, можливо, не має нічого спільного з концепціями сталого розвитку.
Мета дослідження – у загальнення принципів корпоративної соціальної відповідальності як складника сталого розвитку.
Повний текст:
PDFПосилання
Пиковский А. Устойчивое развитие и культура / А. Пиковский, И. Орлова. – Санкт- Петербург, 2002. – 216 с.
Квятковська Л. А. Реалізація принципів концепції сталого розвитку в діяльності підприємства / Квятковська Л. А. // Вісник соціально-е кономічних досліджень. – 2013. – Вип. 1. – С. 85–89.
Мостепанюк А. В. Сутність, принципи та методи реалізації корпоративної соціальної відповідальності в сучасній ринковій економіці / Мостепанюк А. В. // Бізнесінформ. – 2019. – № 11. – С. 13–22.
Калінеску Т. В. Соціальна відповідальність : [підручник] / Т. В. Калінеску, Г. С. Ліхоносова, В. С. Альошкін. – Сєверодонецьк : Вид-во СНУ ім. В. Даля, 2015. – 470 c.
Посилання
- Поки немає зовнішніх посилань.