СУЧАСНИЙ ПІДХІД ДО РЕАБІЛІТАЦІЇ ПЕРЕТРЕНОВАНОСТІ У СПОРТСМЕНІВ

Ірина БОНДАРЕНКО, Тетяна КРАЙНИК, Ірина ГОЛДЕНБЕРГ, Євгеній ЗАДИРАКА

Анотація


У статті розглянуто використання засобів фізичної реабілітації спортсменів при пере-
тренованості. Охарактеризовано фактори, які призводять до розвитку перетренованості, основні
стадії перетренованості та визначено необхідні методи діагностування. На базі ЧНУ ім. П. Могили
було проведено опитування щодо використання спортсменами (КМС, МС, n=26) відновлювальних
засобів фізичної реабілітації. Установлено, що з підвищенням рівня спортивної кваліфікації зростає
і кількість застосовуваних засобів відновлення. Велику увагу спортсмени приділяли саме гігієнічним
засобам відновлення. Серед фізичних засобів відновлення найпопулярнішими виявилися ручний
масаж (використовували 53,8 % опитаних), сауна (54,5 %), теплі душі (72,7 %). Фармакологічними
засобами відновлення користувалися 90 % опитаних. У статті охарактеризовано підходи інших
авторів до використання засобів відновлення при перетренованості. Виявлено проблему відсут-
ності комплексних програм фізичної реабілітації залежно від обраного виду спорту, які б містили
всі відомі види ергогенних засобів (психологічні, педагогічні та медико-біологічні). Виявлено не-
обхідність проведення подальших досліджень щодо впливу різних засобів фізичної реабілітації на
функціональний стан організму, швидкість адаптаційно-пристосувальних реакцій спортсменів, на
зменшення відповідних компенсаторних реакцій.

Ключові слова


фізична реабілітація, спорт, донозологічний стан, ергогенні засоби, програма.

Повний текст:

PDF

Посилання


Волков НИ, Нессен ЭН, Осипенко АА, Корсун СН. Биохимия мышечной деятельности. Киев: Олимпийская литература; 2000. 504 с.

Гаврилова ЕА. Спортивное сердце. Стрессорная кардиомиопатия: монография. Москва: Советский спорт; 200 с.

Гулбани РШ, Гончар СН. Физическая реабилитация при утомлении спортсменов-футболистов. В: Ермаков СС, редактор. Педагогика, психология и медико-биологические проблемы физического воспитания и спорта. Науч. моногр. Харьков, 2009;6, с. 48–51.

Люгайло СС. Особливості використання засобів фізичної реабілітації в системі підготовки спортсменів з урахуванням стану їхнього здоров’я. Спортивна медицина і фізична реабілітація. 2014;1:141–44.

Одинець ТЄ, Бріскін ЮА. Засоби відновлення функціонального стану серцево-судинної системи кваліфікованих баскетболісток. Український журнал медицини, біології та спорту. Серія: Фізичне виховання і спорт. ;6(9):42–6.

Осипова ЕН, Осипов ВН. Современные средства восстановления физической работоспособности в женском баскетболе. Физическое воспитание студентов. 2010;5:54–6.

Пєшкова ОВ. Вплив засобів фізичної реабілітації на стан серцево-судинної системи спортсменів при початкових ступенях перетренованості. Слобожанський науково-спортивний вісник. 2013;3: 08–13.

Платонов ВН. Периодизация спортивной тренировки. Общая теория и ее практическое применение. Киев: Олимпийская литература; 2013. 624 c.

Платонов ВН. Перетренированность в спорте. Наука в олимпийском спорте. 2015;1:19–34.

Путро ЛМ, Котко ДН, Гончарук НЛ. До питання про необхідність застосування імуномодуляторів у практиці спорту при напружених фізичних навантаженнях. Спортивна медицина і фізична реабілітація. 2017;2:27–32.

Бадтиева ВА, Павлов ВИ, Шарыкин АС, Хохлова МН, Пачина АВ, Выборнов ВД. Синдром перетренированности как функциональное расстройство сердечно-сосудистой системы, обусловенное физическими нагрузками. Российский кардиологический журнал. 2018;23(6):180–190.

Цыганенко ОИ, Першегуба ЯВ, Склярова НА, Оксамытная ЛФ. Проблема применения питания для профилактики и лечения синдрома перетренированности у спортсменов. пути решения. В: Науковий часопис Нац. пед. ун-ту імені М. П. Драгоманова. Серія 15, Науково-педагогічні проблеми фізичної культури (фізична культура і спорт). Зб. наук. пр. Киев; 2016;2, с. 99–103.

Fitzgerald M. Physiology of overtraining. In: Friel J., Vance J, editors. Triathlon science. USA: Human Kinetics; , p. 175–190.

Gould D, Greenleaf C, Chung Y, et al. A survey of U.S. Atlanta and Nagano Olympians: Variables perceived to influence performance. Research Quarterly for Exercise and Sport. 2002;73:175–186.

Hooper SL, Mackinnon LT, Howard A, et al. Markers for monitoring overtraining and recovery. Med. and Sci. in Sports and Exercice. 1995;27:106–112.

Hooper SL, Mackinnon LT. Monitoring overtraining in athletes. Sports medicine. 1995;20;5:321–27.

Hume P, Russell K. Overuse injuries and injury prevention strategies for youths. In: Lloyd RS, Oliver JL, editors.

Strength and conditioning for young athletes: science and application. London; N.-Y.: Routledge: 2014, p. 200–212.

Meeusen R, Duclos M, Foster C, et al. Prevention, diagnosis, and treatment of the overtraining syndrome: joint consensus statement of the European College of Sport Science and the American College of Sports Medicine. Medicine and science in sports and exercise. 2013;45;1:186–205.


Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.