ВПЛИВ АВТОРСЬКОЇ ПРОГРАМИ ПІДГОТОВКИ НА ЯКІСТЬ ЖИТТЯ ПАУЕРЛІФТЕРІВ З ІНВАЛІДНІСТЮ

Mariia ROZTORHUI, Alina PEREDERIY, Oleksandr TOVSTONOG

Анотація


Відсутність науково обґрунтованих програм підготовки відповідно до нозологічних особливостей спортсменів у пауерліфтингу спричиняє впровадження у практику адаптивного спорту неадаптованих підходів до підготовки пауерліфтерів, які мають негативний вплив на здоров’я та якість життя осіб з інвалідністю. Метою дослідження є виявлення ступеня впливу авторської програми підготовки на якість життя пауерліфтерів з інвалідністю на етапі початкової підготовки. Метод та методологія проведення роботи. Для розв’язання поставленої мети використано аналіз та узагальнення наукової та методичної літератури; педагогічне тестування; педагогічний експеримент; методи математичної статистики. Дослідження було проведено із залученням 20 спортсменів із вадами зору та 20 осіб із пошкодженнями опорно‑ рухового апарату. Результати роботи. Аналіз результатів опитування за допомогою SF‑36 пауерліфтерів різних нозологічних груп до та після експерименту підтверджує, що після впровадження авторської програми на етапі початкової підготовки відбулося підвищення показників їхньої якості життя. Серед спортсменів експериментальних груп достовірні показники приросту якості життя виявлено в усіх шкалах. У спортсменів із пошкодженнями опорно‑ рухового апарату контрольної групи достовірне поліпшення показників якості життя наявне у шести шкалах із десяти, а серед осіб із вадами зору контрольної групи достовірних показників приросту не виявлено. Отримані результати підтверджують, що ефективність авторської програми підготовки пауерліфтерів різних нозологічних груп є значно вищою за дієвість стандартної програми підготовки. Висновки. Статистично достовірний приріст показників якості життя може свідчити про можливості зменшення негативного впливу втрачених функцій на якість життя спортсменів з інвалідністю за допомогою занять пауерліфтингом та про ефективність авторської програми підготовки пауерліфтерів різних нозологічних груп на етапі початкової підготовки.

Повний текст:

PDF

Посилання


Anneken, V., Hanssen-Doose, A., Hirschfeld, S., Scheuer, T., & Thietje, R. (2009). Influence of physical exercise on quality of life in individuals with spinal cord injury. Spinal Cord, 48(5), 393–399. https://doi. org/10.1038/sc.2009.137

Bolach, B., & Prystupa, T. (2014). Evaluation of perception of quality of life of disabled athletes. Physical education of students, 18(1), 13–16.

Blauwet, C., & Willick, S. E. (2012). The paralympic movement: Using sports to promote health, disability rights, and social integration for athletes with disabilities. Pm&r, 4(11), 851–856. https://doi. org/10.1016/j.pmrj.2012.08.015

Dehghansai, N., Lemez, S., Wattie, N., & Baker, J. (2017). A systematic review of influences on development of athletes with disabilities. Adapted Physical Activity Quarterly, 34(1), 72–90. https://doi. org/10.1123/apaq.2016–0030

Dev, M. K., Paudel, N., Joshi, N. D., Shah, D. N., & Subba, S. (2014). Psycho-social impact of visual impairment on health-related quality of life among nursing home residents. BMC Health Services Research, 14(1). https://doi.org/10.1186/1472–6963– 14–345

Fagher, K., Jacobsson, J., Timpka, T., Dahlström, Ö., & Lexell, J. (2016). The Sports-Related Injuries and Illnesses in Paralympic Sport Study (SRIIPSS): A study protocol for a prospective longitudinal study. BMC Sports Science, Medicine and Rehabilitation, 8(1). https://doi.org/10.1186/s13102–016–0053-x

Feitosa, L. C., Muzzolon, S. R. B., Rodrigues, D. C. B., Crippa, A. C. Z., & Zonta, M. B. (2017). The effect of adapted sports in quality of life and biopsychosocial profile of children and adolescents with cerebral palsy. Rev Paul Pediatr., 35(4), 429–435. https://doi. org/10.1590/1984–0462/

Фещенко, Ю. І., Мостовий, Ю. М., & Бабійчук, Ю. В. (2002). Процедура адаптації міжнародного опи¬тувальника оцінки якості життя SF 36 в Україні. Досвід застосування у хворих бронхіальною аст¬мою. Український пульмонологічний журнал, 3, 9–11.

Groff, D. G., Lundberg, N. R., & Zabriskie, R. B. (2009). Influence of adapted sport on quality of life: Perceptions of athletes with cerebral palsy. Disability and Rehabilitation, 31(4), 318–326. https://doi. org/10.1080/09638280801976233

Hays, R. D., & Shapiro, M. F. (1992). An overview of generic health-related quality of life measures for HIV research. Quality of Life Research, 1(2), 91–97. https://doi.org/10.1007/bf00439716

Houdijk, H., & Janssen, T. W. J. (2016). Disability and rehabilitation on the move: Mobility, exercise and sports for people with physical disabilities. Disability and Rehabilitation, 39(2), 113–114. https://doi.org/1 0.1080/09638288.2016.1217079

Jaarsma, E., Dekker, R., Geertzen, J., & Dijkstra, P. (2016). Sports participation after rehabilita¬tion: Barriers and facilitators. Journal of Re-habilitation Medicine, 48(1), 72–79. https://doi. org/10.2340/16501977–2017

Jalayondeja, C., Jalayondeja, W., Suttiwong, J., Sulli-van, P. E., & Nilanthi, D. L. (2016). Physical activity, self-esteem, and quality of life among people with physical disability. Southeast Asian J Trop Med Public Health, 47(3), 546–548.

Kljajić, D., Eminović, F., Dopsaj, M., Pavlović, D., Arsić, S., & Otašević, J. (2016). The impact of sports activities on quality of life of persons with A spinal cord injury. Slovenian Journal of Public Health, 55(2), 104–111. https://doi.org/10.1515/sjph 2016–0014

Lastuka, A., & Cottingham, M. (2015). The effect of adaptive sports on employment among people with disabilities. Disability and Rehabilitation, 38(8), 742–748. https://doi.org/10.3109/09638288.2015. 1059497

McNamee, M. J. (2016). Paralympism, Paralympic values and disability sport: A conceptual and ethical critique. Disability and Rehabilitation, 39(2), 201–209. https://doi.org/10.3109/09638288.2015.1095247

Pavlova, I., Vynogradskyi, B., Kurchaba, T., & Zikrach, D. (2017). Influence of leisure-time physical activity on quality of life of ukrainian students. J Phys Educ Sport., 17(3), 1037–1042.

Розторгуй, М. (2019). Підготовка спортсменів у силових видах адаптивного спорту. ЛДУФК.

Roztorhui, M., Perederiy, A., Briskin, Y., Tovstonoh, O., Khimenes, K., & Melnyk, V. (2018). Impact of a sports and rehabilitation program on perception of quality of life in people with visual impairments. Physiotherapy Quarterly, 26(4), 17–22. https://doi. org/10.5114/pq.2018.79742

Roztorhui, M., Perederiy, A., Briskin, Y., & Tovstonoh, O. (2018). The training system of athletes with disabilities in strength sports. Sportlogia, 14(1), 98–106. https://doi.org/10.5550/sgia.181401.en.rpy

Sahlin, K. B., & Lexell, J. (2015). Impact of organized sports on activity, participation, and quality of life in people with neurologic disabilities. Pm&r, 7(10), 1081–1088. https://doi.org/10.1016/j. pmrj.2015.03.019

Shapiro, D. R., & Malone, L. A. (2016). Quality of life and psychological affect related to sport participation in children and youth athletes with physical disabilities: A parent and athlete perspective. Disability and Health Journal, 9(3), 385– 391. https://doi.org/10.1016/j.dhjo.2015.11.007

Ware, J. E., & Sherbourne, C. D. (1992). Erratum to The MOS 36-item short form health survey (SF 36): I. Conceptual framework. PharmacoEconomics, 2(2), 98. https://doi.org/10.1007/bf03260127

Weiler, R., Van Mechelen, W., Fuller, C., & Verhagen, E. (2016). Sport injuries sustained by athletes with disability: A systematic review. Sports Medicine, 46(8), 1141–1153. https://doi.org/10.1007/s40279–016– 0478–0

Yazicioglu, K., Yavuz, F., Goktepe, A. S., & Tan, A. K. (2012). Influence of adapted sports on quality of life and life satisfaction in sport participants and non-sport participants with physical disabilities. Disability and Health Journal, 5(4), 249–253. https://doi. org/10.1016/j.dhjo.2012.05.003




DOI: https://doi.org/10.69468/2786-7544-2023-1-8

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.