ОЦІНЮВАННЯ ІНФОРМАТИВНОСТІ ПІДКРИТЕРІЇВ ВПЛИВУ МІЖНАРОДНИХ СПОРТИВНИХ ЗМАГАНЬ НА ФІЗИЧНЕ ЗДОРОВ'Я ТА АКТИВНІСТЬ НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ

Yevhen PRYSTUPA, Ivanna BODNAR, Yuliia PYSKO

Анотація


Участь країни в проведенні масштабних спортивних подій супроводжується змінами в ставленні громадян до занять фізичною культурою, що зумовлює потребу розроблення індикаторів для вимірювання такого впливу. В Україні ця проблема є особливо актуальною, оскільки війна створила додаткові бар’єри для фізичної активності населення й посилила потребу у використанні міжнародних спортивних змагань як інструменту соціального згуртування й оздоровлення нації. Мета — оцінити інформативність підкритеріїв впливу міжнародних спортивних змагань на фізичне здоров’я та активність населення в контексті розвитку фізичної культури і спорту в Україні. Матеріали й методи. У дослідженні взяли участь 23 експерти в галузі економіки спорту, серед яких 69,6 % мали практичний досвід, 52,2 % — освіту й наукові здобутки в цій сфері, 30,4 % займалися дослідженнями економічного впливу спорту. Середній вік експертів становив 56,56±13,38 року, що забезпечувало репрезентативність вибірки. Опитування проводили в листопаді 2024 — січні 2025 року за допомогою Google Forms. Анкета містила три блоки: визначення актуальності теми, оцінювання інформативності запропонованих критеріїв і підкритеріїв за 7-бальною шкалою Лікерта (закриті й відкриті запитання) та соціологічний блок. Для статистичного аналізу розраховували середнє арифметичне, стандартне відхилення та коефіцієнт варіації Пірсона, а також відсоток експертів, які надали кожному критерію певну оцінку. Результати. Підкритерій «Рівень фізичної активності різних вікових груп населення до та після змагань» демонструє значну інформативність для критерія «Оздоровчий вплив міжнародних спортивних змагань на розвиток фізичної культури і спорту держави». На другому за значущістю місці — підкритерій «Рівень участі у спортивних та оздоровчих програмах». Третю сходинку рейтингу посідає підкритерій «Зміни у стані здоров’я населення, зокрема зниження рівня захворюваності завдяки активнішому способу життя». Дещо відстає від нього підкритерій «Зростання кількості людей, які регулярно займаються спортом або відвідують спортивні секції». Найінформативнішим показником першого підкритерію «Рівень фізичної активності різних вікових груп населення до та після змагань» визнано кількість осіб, які приєдналися до спортивних секцій або клубів після змагань. Для другого підкритерію «Зростання кількості людей, які регулярно займаються спортом або відвідують спортивні секції» найінформативнішим виявився показник «Збільшення кількості зареєстрованих членів у спортивних секціях, клубах і спортивних залах (%)». У третьому підкритерії «Зміни у стані здоров’я населення, зокрема зниження рівня захворюваності завдяки активнішому способу життя» лідирує показник «Рівень захворюваності на хронічні (серцево-судинні, респіраторні тощо) захворювання серед населення». Для підкритерія «Рівень участі у спортивних та оздоровчих програмах» найбільш інформативним визнано частку населення, що бере участь у безкоштовних або субсидованих спортивних програмах (% від загальної кількості населення). Висновки. Отримані результати підтверджують, що міжнародні спортивні змагання можуть істотно впливати на фізичну активність і здоров’я населення, але ступінь цього впливу залежить від конкретних підкритеріїв. Найбільш інформативним визнано підкритерій «Рівень фізичної активності різних вікових груп населення до та після змагань», оскільки він безпосередньо відображає зміни в поведінці населення і його легко вимірювати. Менш виражені, але також важливі підкритерії — участь у спортивних програмах, зміни стану здоров’я і регулярність занять спортом — потребують тривалішого моніторингу й залежать від додаткових соціально-економічних та інфраструктурних чинників. Найбільш інформативними показниками є: кількість осіб, що приєдналися до спортивних секцій після змагань, збільшення числа зареєстрованих членів у спортивних клубах, рівень захворюваності на хронічні хвороби й участь населення в доступних спортивних програмах. Комплексне використання цих показників дає змогу всебічно оцінити оздоровчий вплив міжнародних спортивних заходів і визначити пріоритетні напрями розвитку фізичної культури й спорту в Україні.


Повний текст:

PDF

Посилання


Preuss, H. (2019). Event legacy framework and measurement. International Journal of Sport Policy and Politics, 11(1), 103–118. https://doi.org/10.1080/19406940.2018.1490336

Weed, M. (2021). The role of the Olympics and sport in public health promotion. Journal of Sport and Social Issues, 45(4), 285–304. https://doi.org/10.1177/01937235211012345

Gratton, C., Shibli, S., & Coleman, R. (2019). The economic impact of major sports events: A review of ten events in the UK. Managing Leisure, 24(3), 152–170. https://doi.org/10.1080/13606719.2019.1602560

Misener, L., & Schulenkorf, N. (2018). Rethinking the social value of sport events through an asset-based community development (ABCD) perspective. Journal of Sport Management, 32(3), 208–219. https://doi.org/10.1123/jsm.2017-0233

Brown, C., & Massey, J. (2018). Exploring educational legacies of the Olympic Games. International Review for the Sociology of Sport, 53(7), 835–852. https://doi.org/10.1177/1012690216684987

Grix, J., & Brannagan, P. M. (2021). Mega-events as catalysts for change: How the Tokyo 2020 Olympics can influence sport participation. Sport Management Review, 24(4), 563–576. https://doi.org/10.1016/j.smr.2020.12.001

García, B., & de Wolff, M. (2020). The impact of sport mega-events on national image: A systematic literature review. Sport in Society, 23(6), 995–1012. https://doi.org/10.1080/17430437.2019.1667463

Toohey, K., & Veal, A. J. (2020). The Olympic Games: A social science perspective (3rd ed.). Wallingford: CABI.

Prystupa, Y. N., Bodnar, I. R., & Pysko, Y. Y. (2024). Socio-economic and cultural aspects of the impact of international sports competitions on physical culture in Ukraine during the war. Scientific Journal of the Drahomanov Ukrainian State University. Series 15, 11(184), 184–191. https://doi.org/10.31392/UDU-nc.series15.2024.11(184).37

Isichko, Y. (2023). Research on the problem of organizing and holding national and international competitions and the participation of athletes during the war. In Physical Culture and Sports: Challenges of Modernity (pp. 74–79). Kharkiv, Ukraine.




DOI: https://doi.org/10.69468/2786-7544-2025-2-1

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.