СТРАТЕГІЧНІ ІМПЕРАТИВИ РОЗВИТКУ ТУРИСТИЧНО-РЕКРЕАЦІЙНОЇ СФЕРИ

Анотація

Методологія дослідження потенціалу розвитку туристично- рекреаційної сфери в економіці громади розкривається і через стратегічні та програмні документи глобального, національного, регіонального та локального рівнів. Зокрема, адаптація й імплементація Україною глобальних Цілей сталого розвитку (ЦСР), затверджених на Саміті ООН зі сталого розвитку у 2015 р., полягала у розробленні відповідних завдань для їх досягнення та основних індикаторів виміру. Туризм розглядають як потужний сектор реалізації підприємницького потенціалу населення, особливо у контексті формування креативної економіки, адже залучення туристів до відвідування культурних об’єктів історичної спадщини, концертних, медійних, спортивних заходів є перспективним напрямом розвитку цієї сфери, сприяє поліпшенню іміджу туристичних територій і диверсифікації туристичних потоків. Більшість областей і міст України мають необхідні природні та культурні передумови для розвитку внутрішнього та в’їзного іноземного туризму. Однак реалізація туристичних ресурсів за сучасних умов має відповідати пріоритетам сталого розвитку, що передбачає зміну їх експлуатації, трансформацію і розроблення нових туристичних товарів і послуг. Адже відомо, що туристично- атракційні території мають досить обмежений життєвий цикл без належних заходів раціонального використання туристичних ресурсів і підвищення якості надання туристичних послуг [1].